Очікує на перевірку

Мічел Бабатунде

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Мічел Бабатунде
Мічел Бабатунде
Мічел Бабатунде
Особисті дані
Народження 24 грудня 1992(1992-12-24) (31 рік)
  Бенуе, Нігерія
Зріст 179 см
Вага 76 кг
Громадянство  Нігерія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Катар «Катар СК»
Номер 10
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
 ????—2010 Нігерія «Гартленд» ? (?)
2011—2013 Україна «Кривбас» 44 (2)
2013—2015 Україна «Волинь» 36 (4)
2015 Україна «Дніпро» 2 (0)
2016 Марокко «Раджа» (Касабланка) 14 (3)
2016—2018 Катар «Катар СК» 6 (7)
2018—н.ч. Марокко «Відад» 38 (13)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2011 Нігерія Нігерія (юн.) 2 (0)
2013— Нігерія Нігерія 17 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Мічел Бабатунде (англ. Michel Babatunde, нар. 24 грудня 1992) — нігерійський футболіст, півзахисник марокканського клубу «Відад» та збірної Нігерії.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Розпочав грати в футбол у школі, коли навчався в молодших класах[1]. Під час навчання в коледжі, а потім й у вищій школі, грав за різні команди цих навчальних закладів. Також у коледжі грав за аматорський клуб «Ота футбол»; після закінчення коледжу продовжив виступати в цьому клуб. Незабаром отримав виклик в юнацьку збірну Нігерії[1].

В одному з матчів юнацької збірної його помітили селекціонери клубу «Гартленд» з міста Оверрі, саме з цією командою Мітчел й підписав свій перший професіональний контракт[1]. У сезоні 2009/10 років протягом півроку виступав у чемпіонаті Нігерії.

У зимове міжсезоння 2011 року Майкл Бабантуде разом з агентом поїхав до Туреччини, де проходив перегляд у командах «Бурсаспор» і «Самсунспор»[1]. В Анталії, його агент познайомився з керівництвом криворізького «Кривбасу», клуб тоді знаходився там на зборах. Після того, як йому дозволили пройти перегляд у команді він успішно зарекомендував себе, його гра сподобалася головному тренеру Юрію Максимову[1]. Спочатку Бабатунде було складно адаптуватися в Україні через мовний бар'єр та погодні умови[1].

Тривалий період часу Мічела не могли заявити для участі в Прем'єр-лізі України через отримання міжнародного трансферного сертифікату[2]. У підсумку всі формальності були залагоджені й він підписав з клубом повноцінний[3] трирічний контракт[4]. У складі нової команди дебютував у першому ж матчі весняної частини сезону 2010-11, вийшовши на заміну на останній хвилині матчу проти київської «Оболоні»[5], Бабатунде вийшов в доданий час у кінці поєдинку замість Їржі Єслінека, й встиг зіграти близько хвилини. Загалом навесні 2011 року взяв участь у 10 з 11 матчів команди у чемпіонаті, кожного разу виходячи на поле на заміну.

Напередодні старту нового сезону його називали одним з найперспективніших гравців у команді[6]. 31 липня 2011 року відзначився першим голом у чемпіонаті в домашньому матчі проти одеського «Чорноморця» (1:0)[7], Бабатунде відзначився на 30-й хвилині, через 3 хвилини після того, як вийшов на поле, цей м'яч став переможним у матчі. Після цього сайт Football.ua включив його до символічної збірної туру[8]. 25 вересня 2011 року в виїзному матчі проти «Олександрії» (1:1)[9], іфдзначився першим голом у матчі на 12-й хвилині у воротах Юрія Паньківа. В осінній частині Прем'єр-ліги сезону 2011/12 Бабатунде став єдиним гравцем «Кривбасу», який зіграв всі матчі[10].

У серпні 2013 року вільним агентом підписав чотирирічний контракт з луцькою «Волинню». У команді взяв 79-й ігровий номер. Дебютував за лучан у поєдинку проти львівських «Карпат» 19 серпня 2013 року. Матч завершився з рахунком 1:1, а Мічел був визнаний одним з найкращих гравців матчу в складі «Волині».

13 серпня 2015 року підписав однорічний контракт з «Дніпром»[11]. 13 грудня того ж року стало відомо, що Бабатунде залишає «Дніпро», угоду з яким, за словами генерального директора клубу Андрія Стеценка, вже розірвано[12].

13 січня 2016 року було офіційно оголошено про перехід футболіста в марокканський «Раджа» за 1 мільйон євро, з яким Бабатунде підписав контракт на 3,5 роки[13].

1 червня 2016 року підписує контракт з катарським «Катар СК» за 1,1 мільйон євро

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

Залучався до ігор за юнацькі збірні Нігерії. У листопаді 2011 року був викликаний Августином Егуавоном до олімпійської збірної Нігерії на відбірковий турнір до літніх Олімпійських ігор 2012[10]. На турнірі він провів два поєдинки проти Марокко (0:2) й Алжиру (4:1). У своїй групі Нігерія посіла третє місце, поступившись Сенегалу й Марокко, проте випередивла Алжир й покинула турнір. 31 травня 2013 дебютував за національну збірну в товариському матчі проти збірної Мексики, вийшовши на заміну замість Брауна Ідеє 2013 року виступав за національну збірну Нігерії на Кубку конфедерацій. Провів другий тайм зустрічі з Уругваєм і отримав попередження.

Учасник чемпіонату світу у Бразилії 2014 року. Зіграв два матчі в груповому турнірі: зі збірними Боснії і Герцеговини та Аргентини. У грі з аргентинцями зламав руку. У цих матчах він виходив на поле у стартовому складі, але двічі був замінений.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

Його сім'я проживає в Лагосі. Окрім Мічела в сім'ї є ще три брати й сестра. Один з братів грав у футбол, але пізніше став більше часу приділяти навчанню в університеті[1].

Мічел Бабантуде зустрічався з дівчиною на ім'я Еста, з якою він познайомився ще в школі[1].

Його рідна мова йоруба, поширена мова в Нігерії. За віросповіданням Бабатунде християнин[1].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к Майкл Бабатунде: «В первую очередь — Юрий Максимов. Потом — Гвардьола и Моуриньо» (рос.). UA-Футбол. 02.08.2011. Архів оригіналу за 2 серпня 2012. Процитовано 17.12.2011.
  2. ↑ Александр Затулко: «Андрей Воронков — в „Кривбассе“» (рос.). UA-Футбол. 02.03.2011. Архів оригіналу за 2 серпня 2012. Процитовано 17.12.2011.
  3. ↑ «Кривбасс» продлил Костышина и подписал Бабатунде (рос.). Football.ua. 02.03.2011. Архів оригіналу за 2 серпня 2012. Процитовано 17.12.2011.
  4. ↑ «Кривбас» підписав нігерійського форварда [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], новини на champion.com.ua, 2 березня 2011 року.
  5. ↑ Боевая ничья в Кривом Роге (рос.). Football.ua. 05.03.2011. Архів оригіналу за 2 серпня 2012. Процитовано 17.12.2011.
  6. ↑ УПЛ 2011/12. Накануне (часть третья) (рос.). Football.ua. 07.07.2011. Архів оригіналу за 2 серпня 2012. Процитовано 17.12.2011.
  7. ↑ «Кривбасс» сильнее «Черноморца» (рос.). Football.ua. 31.07.2011. Архів оригіналу за 2 серпня 2012. Процитовано 17.12.2011.
  8. ↑ Украина. Сборная тура (рос.). Football.ua. 01.08.2011. Архів оригіналу за 2 серпня 2012. Процитовано 17.12.2011.
  9. ↑ «Александрия» и «Кривбасс» делят очки (рос.). Football.ua. 25.09.2011. Архів оригіналу за 2 серпня 2012. Процитовано 17.12.2011.
  10. ↑ а б Игрок «Кривбасса» получил шанс сыграть на олимпиаде в Лондоне (рос.). Football.ua. 20.11.2011. Архів оригіналу за 2 серпня 2012. Процитовано 17.12.2011.
  11. ↑ Бабатунде готов играть. Архів оригіналу за 16 серпня 2015. Процитовано 6 листопада 2019.
  12. ↑ Федорчук, Бабатунде и Данило покидают «Днепр» (рос.). SportArena.com. 13 грудня 2015. Архів оригіналу за 14 грудня 2015. Процитовано 13 грудня 2015.
  13. ↑ Официально: Бабутунде — игрок «Раджа Касабланка» (рос.). MatchDay.ua. 13 січня 2016. Архів оригіналу за 5 серпня 2016. Процитовано 13 січня 2016.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мічел Бабатунде


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мічел_Бабатунде&oldid=41767771